Інформація

Опубликовано 13.10.2015

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЄС

Засновано - 01.11.1993

Площа - загалом 4 381 376 км²

Населення (2015) - 508 191 116 млн.

Столиця (місце знаходження Єврокомісії) – м. Брюссель, Бельгія

Кількість країн-членів Європейського Союзу – 28 країн

Офіційні мови - 24 офіційні та робочі мови

Валюта - Євро (тільки в Єврозоні), загалом 13 валют

Гімн - An die Freude ( Ода радості)

Європейський союз (ЄС) є економічним і політичним об'єднанням, що спільно працює задля миру та процвітання. ЄС - це унікальне явище. Країни, що входять до його складу, лишаються незалежними суверенними державами, але, об'єднавши свою суверенність воєдино, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень. Завдяки цьому стало можливим демократично приймати рішення з питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні.

Мета заснування ЄС – створення економічного союзу із спільною зовнішньоекономічною політикою, спільним ринком послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, монетарного і політичного союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Європейський Союз має спільну валюту. За допомогою стандартизованої системи законів, що діють у всіх країнах союзу, було створено спільний ринок, який гарантує вільний рух людей, товарів, капіталу і послуг, включаючи скасування паспортного контролю в межах Шенгенської зони, до якої входять як країни-члени, так і інші європейські держави. Союз приймає закони (директиви, законодавчі акти та постанови) у сфері правосуддя та внутрішніх справ, а також виробляє спільну політику в галузі торгівлі, сільського господарства, рибальства та регіонального розвитку. Дев'ятнадцять країн союзу ввели в обіг єдину валюту, євро, утворивши єврозону.

Будучи суб'єктом міжнародного публічного права, Союз має повноваження на участь в міжнародних відносинах та укладання міжнародних договорів . Сформована спільна зовнішня політика та політика безпеки, яка передбачає проведення узгодженої зовнішньої і оборонної політики. По всьому світу засновані постійні дипломатичні місії ЄС, діють представництва в Організації Об'єднаних Націй, СОТ, Великій вісімці та Групі двадцяти. Делегації ЄС очолюються послами ЄС.

Історичні факти створення ЄС

9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції. Саме тоді міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом запропоновано створити спільний ринок вугільної та сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн (пропозиції увійшли в історію під назвою «план Шумана»), що відображене у Декларації. Отже, 9 травня святкують зараз як День Європи.

18 квітня 1951 року «план Шумана» було реалізовано через підписання Паризького Договору про створення Європейського Співтовариства Вугілля і Сталі (ЄСВС), який набрав чинності в липні 1952 року. Договір був підписаний на термін 50 років. Членами нової організації стали: Франція, ФРН, Італія, Голландія, Бельгія та Люксембург («європейська шістка», яка в подальшому стала локомотивом європейської інтеграції).

27 травня 1952 року країни «європейської шістки» підписують Договір про заснування Європейського оборонного співтовариства (ЄОС)

25 березня 1957 року відбулося підписання Римську угоду, що запровадила Європейську економічну Спільноту (ЄЕС) та Європейську спільноту з атомної енергії (Євроатом). Угода вступила в дію з 1 січня.

У 1958 року також підписано Конвенцію про спільні для трьох Співтовариств інституцій, ними були: Парламентська асамблея (Європейський Парламент) та Європейський Суд.

8 квітня 1965 року підписано Угоду про злиття виконавчих органів трьох Спільнот. ЄСВС, ЄЕС та Євроатом отримали спільні Раду і Комісію.

На початку 70-х років почався процес розширення ЄС. 1 січня 1973 року членами ЄС стали Велика Британія, Данія, Ірландія, 1 січня 1981 року – Греція, 1 січня 1986 року – Іспанія та Португалія.

У червні 1985 року Європейською Комісією була представлена «Біла книга» щодо внутрішнього ринку. Цей документ став основою для Єдиного Європейського Акту (ЄЄА), підписаного в лютому 1986 року, який модифікував Римські Договори і подав програму переходу до 1993 року до єдиного внутрішнього ринку, який базуватиметься на 4 свободах:

вільний рух товарів,

вільний рух осіб,

вільний рух капіталу,

вільний рух послуг.

7 лютого 1992 року підписана Маастрихтська угода (Угода про Європейський Союз). Ця угода запровадила: Інститут омбудсмана, який розглядає скарги громадян держав- членів ЄС на інституції Союзу та Комітет регіонів, який має представляти регіони держав-членів ЄС. Угода також розширила функції Парламенту, набрала чинності 1 листопада1993 року.

Згідно з Маастрихтським Договором, ЄС базується на трьох стовпах:

I. Повноваження першого стовпа дуже широкі, а саме: спільний внутрішній ринок, тобто вільний рух осіб, капіталу, товарів та послуг, митний союз, спільна торговельна політика, спільна сільськогосподарська політика та політика рибальства, спільна транспортна та енергетична політика, Європейський Соціальний Фонд, спільна політика з питань охорони навколишнього середовища, захист конкуренції, підтримка наукового та технологічного розвитку, охорона здоров'я та споживачів, цивільна оборона, туризм та спорт.

II. Спільна Зовнішня Політика та Політика Безпеки (СЗППБ). Їїзавданням є зміцнення єдності та незалежності Європи, що повинно сприяти збереженню миру, безпеки, прогресу на цілому континенті та в світі.

III. Співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ. Визначаючи обов'язки країн-членів у межах третього стовпа, творці Договору про ЄС не включили до діяльності ЄС питання, пов'язані з утриманням громадського спокою та охорону внутрішньої безпеки.

Маастрихтська угода створила нову структуру з трьома «опорами», які мають як політичний, так і економічний характер. Це – Європейський Союз (ЄС).

1 січня 1995 року членами ЄС стали Фінляндія, Австрія, Швеція.

2 жовтня 1997 року було підписано Амстердамський Договір, який набув чинності 1 травня 1999 року та вніс зміни в угоду про Європейське Співтовариство та Європейський Союз.

У 1997 році укладено Шенгенську угоду про вільне (безвізове) пересування громадян у межах Європейського союзу.

26 лютого 2000 року було підписано Ніццький Договір, який набрав чинності 1 лютого 2003 року, спрямовувався на вирішення інституційних проблем ЄС, пов'язаних із розширенням (зміна кількості голосів, якими володіють держави в Раді ЄС тощо).

З 2002 року до готівкового обігу була введена грошова одиниця ЄС – євро.

1 травня 2004 року членами ЄС стали Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Кіпр, Мальта, Естонія, Литва, Латвія

18 червня 2004 року схвалено текст Конституції Європейського Союзу, Урочисте підписання Конституційного договору відбулося 29 жовтня 2004 року в Римі.

1 січня 2007 року до ЄС приймають Болгарію та Румунію.

Список країн-членів Європейського Союзу

(станом на 1 січня 2015 року)

Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург 1957
Данія, Ірландія, Великобританія 1973
Греція 1981
Іспанія, Португалія 1986
Австрія, Фінляндія, Швеція 1995
Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина 2004

Території за межами Європи, що входять до ЄС:

Іспанії: Канарські острови, Мелілья, Сеута Португалії: Азорські острови, Мадейра Франції: Гваделупа, Мартиніка, Реюньйон, Французька Гвіана, Майотта

Країни-кандидати на вступ до ЄС:

Албанія, Ісландія, Македонія, Сербія, Туреччина, Чорногорія

Потенційні країни-кандидати на вступ до ЄС:

Боснія і Герцеговина, Косово

Вимоги до кандидатів для вступу в ЄС

Для вступу до Європейського союзу країна-кандидат повинна відповідати Копенгагенським критеріям, прийнятим у червні 1993 року на засіданні Європейської Ради в Копенгагені і затвердженим в грудні 1995 року на засіданні Європейської ради в Мадриді:

політичні критерії - стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин

економічні критерії - діюча ринкова економіка та спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах ЄС

критерій членства - здатність взяти на себе обов'язки членства з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу

незалежні критерії - зміцнення європейської інтеграції, спроможність ЄС абсорбувати нових членів, одночасно підтримуючи динаміку європейської інтеграції, що є важливим фактором спільного інтересу як Союзу, так і держав-кандидатів

Кожен з цих чотирьох критеріїв має низку субкритеріїв.

Інституції ЄС

Європейський Союз побудований за інституційною системою, яка є винятковою в світі. Верховенство права є фундаментальним принципом Європейського Союзу.

Існує три головні законотворчі інституції ЄС:

Європейський Парламент, який представляє громадян ЄС і безпосередньо ними вибирається;

Рада Європейського Союзу, яка представляє країни-члени ЄС;

Європейська Комісія, яка представляє інтереси Союзу в цілому

Цей «інституційний трикутник» розроблюєполітичні принципи і закони, що застосовуються по всьому ЄС. Нові законопроекти пропонує Комісія, а затверджує їх Парламент і Рада.

Доповнюють цю систему:

Суд Європейського Союзу, який захищає європейські правові норми та слідкує за втіленням європейського законодавства

Суд аудиторів, перевіряє фінансування заходів, що проводяться ЄС

а також п’ять інших європейських органів:

Комітет з економічних і соціальних питань представляє громадянське суспільство і обидві сторони виробництва;

Комітет регіонів представляє регіональні та місцеві органи влади;

Європейський Центральний Банк відповідає за європейську монетарну політику;

Європейський Інвестиційний Банк фінансує проекти ЄС;

Європейський Омбудсмен захищає громадян і організації ЄС від порушень в адмініструванні.

На додаток було засновано спеціалізовані агенції, які займаються, зокрема, технічними, науковими та питаннями управління

Головування в ЄС

Головування в Європейському Союзі здійснюється по черзі протягом шести місяців кожною з держав-членів ЄС. Під час головування, держава-голова є «обличчям та голосом» Європейського Союзу, висловлюючи позицію від імені всіх країн-членів ЄС.

Функції країни, що головує в ЄС: керування роботою Ради Європейського Союзу; підтримка стосунків з іншими інституціями ЄС; представлення Європейського Союзу у міжнародних стосунках.

Інформацію про Європейський Союз можна отримати:

Міністерство закордонних справ України www.mfa.gov.ua

Представництво Європейської Комісії в Україні http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm

Європейський простір http://eu.prostir.ua 

Розповідайте про наш сайт: