ЖИТИ, ПОПРИ ВСЕ, ПОВНОЦІННО

опубликовано 30.11.2017 в 10:44

Міжнародний день інвалідів відзначається не тільки в нашій країні, а й в усьому світі, а випадає він на 3 грудня. Цей день - особлива дата, що дозволяє зробити акцент на потребах людей з обмеженими можливостями. Це можливість і привід поговорити як про конкретні позитивні результати, так і про невирішені проблеми. Дата ця значима і для нашої країни, де проживає понад 2,5 мільйонів інвалідів, які потребують належного ставлення до себе – вони хочуть жити повноцінним життям, вільно пересуватися, не відчувати дискримінації у працевлаштуванні, мати змогу брати участь у соціальному, економічному і культурному житті. Щорічно визнаються інвалідами близько 200 тисяч чоловік і цей показник протягом останніх років не зменшується. Динаміка зростання чисельності інвалідів характерна й для нашого міста. На сьогоднішній день у нашому місті, поруч з нами живе близько 2700 людей з обмеженими можливостями, з яких більша частина - це люди працездатного віку.

Всі інваліди праці, зареєстровані у Мирноградському відділенні, повною мірою отримують заходи соціальної підтримки, передбачені законодавством. Зазначу, що з року в рік збільшується розмір страхових виплат потерпілим, в тому числі й інвалідам, поліпшується забезпечення безкоштовним санаторно-курортним лікуванням, спеціальними транспортними засобами, вдосконалюється протезно-ортопедична допомога. На сьогоднішній день всі інваліди, що мають право на автомобілі та подали необхідні документи, забезпечені автотранспортом.

Система загальнообов'язкового державного соціального страхування гарантує людям з особливими потребами також забезпечення додатковим харчуванням, лікарськими засобами, лікуванням у лікувально-профілактичних закладах, проведенням виплат на постійний сторонній, медичний та побутовий види догляду тощо.
Для забезпечення потерпілих доступною та гарантованою медичною допомогою з лікувально-профілактичними закладами, аптечною мережею області робочими органами Фонду укладені відповідні договори про надання медичної допомоги, забезпеченню безкоштовно ліками та виробами медичного призначення.
Протягом року 88 потерпілим трудового каліцтва та професійного захворювання проведено медичну реабілітацію та оздоровлення в санаторіях України. Загальна вартість такого лікування становила 1171,122 тис. гривень.

Проте, незважаючи на труднощі зі здоров'ям, ці люди не просто вміють жити і виживати, але і нерідко ведуть активну діяльність: трудяться на підприємствах, займаються спортом, творчістю, об'єднуються в громадські організації тощо. Вони викликають величезну повагу і захоплення, слугують прикладом здоровим людям у прагненні жити цікаво, повноцінно, у вірі в себе.

20 квітня 2017 року в м.Бахмут (Артемівськ) на базі комунальної установи спортивно-оздоровчого профілю «Металург» проводились відбірні регіональні змагання п’ятої Всеукраїнської спартакіади серед потерпілих на виробництві «Сила духу» в Донецькій області. У відбірних змаганнях приймали участь представники з 24 населених пунктів Донецької області, аби позмагатися у шести видах спорту: армреслінгу, гирьовому спорті, дартсі, шахах, бомбаскеті, настільному тенісі. Команду відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м.Мирноград представляли 10 членів команди на чолі з начальником відділення Чернишовою Р.А., а саме: Волков П.І., Поповська С.С., Самусенко М.М., Ситнік І.О., Бурнашов В.М., Братухін О.В., Братухіна І.Д., Архипенков М.В., Бохан О.А., Буртновський В.П. Команда гідно виступила у всіх видах спорту та за результатами змагань були визначені лідери в особистому заліку. Волков П.І. посів 1 місце у настільному тенісі серед чоловіків, Поповська С.С. зайняла 2 місце у настільному тенісі серед жінок, Братухіна І.Д. – 3 місце у дартсі, Братухін О.В. – 2 місце з армреслінгу, Буртновський В.П. – 3 місце у гирьовому спорті. Всі учасники змагань та переможці були нагороджені грамотами, медалями, дипломами та кубками. Волков П.І. прийняв участь у фінальному етапі V Всеукраїнської спартакіади «Сила духу», що проходив у м.Одесі в червні 2017 року, де посів 3 місце.

Але, коли розглядаються питання охорони та безпеки праці на виробництві, для більшості роботодавців і робітників загалом є нудними темами для розмов. І такими залишаються до того часу, поки не станеться нещасний випадок. Ось тоді ці питання набувають гостроти та виносяться на перший план. За кожною травмою криється чийсь біль, проблеми, стреси, а часом і трагедія. Кожний нещасний випадок є наслідком цілого ряду причин як зі сторони роботодавця, так і самого виконавця тієї чи іншої роботи (неуважність, недотримання правил або інструкції, помилкова оцінка ситуації, відсутність засобів захисту, несправність обладнання або якихось інших дуже реальних причин).

Досвід роботи показує, що безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. Адже відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працюючих, моральному кліматі в колективі, і як наслідок, на ефективності та продуктивності праці, скороченні витрат на пільги та компенсації за роботу в небезпечних та шкідливих умовах праці.

Але… Аналіз порушень, внаслідок яких на підприємствах травмуються працівники, показує, що у своїй більшості вони майже не різняться. І це саме ті порушення, усунення яких не потребує великих витрат. Проте річ не у витратах. Тут справа в іншому. А саме, у відповідальності, розумінні небезпеки і, саме головне, – бажанні. При бажанні можна зробити все: знайти кошти, навчити людей, створити їм відповідні умови та запобігти нещастю. Необхідно тільки захотіти, врешті-решт зрозуміти і взяти за правило пріоритет у роботі: спочатку люди, їхня безпека, а вже за нею – організація виконання виробничої програми. Однак, у своїй більшості бажання проявляється, коли стається біда. Тільки тоді приймаються міри, щоб подібне не повторилось у майбутньому. Але проходить певний період часу і все повертається. Знову порушення правил та інструкцій безпеки, формальний інструктаж тощо. І, як наслідок, знову травма. Чому така безпечність і така кричуща безвідповідальність? Безвідповідальність по всій вертикалі виробництва: робітник - керівник виробничого підрозділу - керівник підприємства. Невже нікого і нічого не вчать приклади, яких чинити не можна?

Для уникнення виробничого травматизму необхідно вчитися не тільки на своїх, а й на чужих помилках. Щоб не допускати подібного, на підприємстві повинна працювати система контролю за безпекою праці, яка потребує лише виконання своїх посадових обов’язків протягом робочого дня. Саме вона дасть можливість бачення всього того, що діється на виробництві. Бачити ті місця, які несуть загрозу життю і здоров’ю працюючим, аналізувати роботу з охорони праці від робітника до керівника підприємства.

Вирішальний фактор активного впливу на рівень виробничої безпеки криється у зміні психології ставлення всіх учасників трудового процесу до питань охорони праці. Доки не буде свідомого розуміння того, що ціна неякісного виконання своїх професійних обов’язків є надзвичайно високою, банальне сподівання на краще залишиться під знаком запитання.

Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки 3 грудня, а й протягом усього року не забувати про те, що поруч із нами живуть інваліди, а вони потребують допомоги та уваги.

                                                                                                           Начальник Мирноградського міського відділення                                                                                                                   Управління виконавчої дирекції Фонду                                                                                                                                     соціального страхування в Донецької області                                                                                                                                                                                Р.А. Чернишова

Розповідайте про наш сайт: